неділя, 27 лютого 2022 р.

Ігри та вправи на зняття тривоги, агресії, напруги та втоми дітей та їх батьків

 

Ігри та вправи, спрямовані на зняття тривоги, агресії, напруги та втоми

 

"Іграшка в кулаку".

Попросіть дитину заплющити очі. Дайте маленьку гарну іграшку чи цукерку. Попросіть стиснути кулак і потримати якийсь час. Після цього нехай дитина розкриє ручку і побачить, що в руці. Гра сприяє зняттю напруги, допомагає перейти на позитивні емоції.


«Мішечок гніву».

Візьміть повітряну кульку і наповніть її борошном, піском або дрібною крупою (десь півсклянки), міцно зав'яжіть. Познайомте дитину з новою іграшкою, поясніть, що «мішок гніву» можна використовувати тоді, коли на когось злишся, його можна кидати, м'яти, бити. Гра сприяє зняттю напруги.

 

"Тух-тебі-дох".

Коли дитина напружена або зла, запропонуйте їй таку гру-потрібно ходити по кімнаті і якомога зліше говорити одну фразу: «Тух-тебі-дох». Підбадьорюйте дитину, говоріть якомога зліше, повторюйте доти, доки напруга не буде знята і дитині не стане смішно.

 

«Мовчанка».

Ця гра проводиться з командами "Стоп!" або «Замри!». Агресивні діти не тільки емоційно розряджаються, а й опановують елементарні навички самоконтролю над своїми вчинками.

 

«Де ховається агресивність?».

Дитина заплющує очі, піднімає руку з витягнутим вказівним пальцем нагору. Не розплющуючи очей потрібно словом або жестом показати де ховається злість, смуток, радість і т.д.

 

«Корм для курчат».

Запропонувати дрібно-дрібно розірвати листок паперу-«корм для курчат».

 

"Солдат та ганчіркова лялька".

Найпростіший і надійний спосіб навчити дитину розслаблятися - це навчити її чергування сильної напруги м'язів і наступного розслаблення. Тому ця та наступна гра допоможуть вам це зробити в ігровій формі. Запропонуйте дитині уявити, що він солдат. Згадайте разом з ним, як потрібно стояти на плацу, - витягнувшись у струнку та завмерши. Нехай гравець зобразить такого військового, як тільки ви скажете слово "солдат". Після того як дитина постоїть у такій напруженій позі, промовте іншу команду - "ганчір'яна лялька". Виконуючи її треба максимально розслабитися, злегка нахилитися вперед так, щоб їхні руки бовталися, ніби вони виготовлені з тканини та вати. Допоможіть їм уявити, що все їхнє тіло м'яке, податливе. Потім гравець знову має стати солдатом тощо.

 

"Насос та м'яч".

Якщо дитина бачила, як м'яч, що здувся, накачують насосом, то йому легко буде увійти в образ і зобразити зміни, що відбуваються в цей момент з м'ячем. Отже, станьте навпроти один одного. Гравець, що зображає м'яч, повинен стояти з опущеною головою, мляво висять руками, зігнутими в колінах ногами (тобто виглядати як не надута оболонка м'яча). Дорослий тим часом збирається виправити це положення і починає робити такі рухи, начебто в його руках знаходиться насос. Принаймні збільшення інтенсивності рухів насоса " м'яч " стає дедалі накаченим.

Коли у дитини вже будуть надуті щоки, а руки з напругою витягнуті убік, вдайте, що ви критично дивитеся на свою роботу. Поторкайте його м'язи і нарікайте на те, що ви перестаралися і тепер доведеться здувати м'яч. Після цього зобразіть висмикування шланга насоса. Коли ви це зробите, м'яч здувається настільки, що навіть впаде на підлогу. Щоб показати дитині приклад, як грати, краще спочатку запропонувати побути в ролі насоса.

 

"Шалтай-Болтай".

Персонаж цієї гри, напевно, сподобається гіперактивній дитині, тому що їх поведінка багато в чому схожа.

Щоб дитина краще увійшла в роль, розкажіть про те, хто такий Шалтай-Болтай, чому його так називають і як він поводиться. Тепер можете розпочинати гру. Ви читатимете уривок з вірша Маршака, а дитина зображатиме героя. Для цього він повертатиме тулуб праворуч і ліворуч, вільно бовтаючи м'якими, розслабленими руками. Кому цього замало, може крутити ще й головою. Отже, дорослий у цій грі має читати вірш:

Шалтай-Болтай

Сидів на стіні.

Шалтай-Болтай

Впав уві сні.

Коли ви скажете останній рядок, дитина повинна різко нахилити тіло вперед і вниз, переставши бовтати руками і розслабившись. Можна дозволити дитині для ілюстрації цієї частини вірша впасти на підлогу.

 

"Ласкові лапки".

Мета цієї гри зняти напругу, м'язові затискачі, знизити агресивність, розвинути чуттєве сприйняття, гармонізувати стосунки між дитиною та дорослою. Дорослий підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намисто, вату тощо. Все це викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по лікоть; вихователь пояснює, що по руці ходитиме "звірятко" і торкатиметься лагідними лапками.

Треба із заплющеними очима вгадати, який "звірятко" торкається руки - відгадати предмет. Дотики мають бути погладжуючими, приємними. Можна змінитись з дитиною місцями.

 

«Сніговик».

Гра спрямована на розслаблення, зняття напруги. Дорослий і дитина перетворюються на сніговиків: встають, розводять руки убік, надувають щоки і протягом 10 секунд утримують задану позу. Дорослий каже: «А тепер визирнуло сонечко, його жаркі промені торкнулися сніговика і він почав танути». Гравці поступово розслабляються, присідають навпочіпки і лягають на підлогу.

 

"Берег моря".

Дітям пропонують лягти на килим та заплющити очі.

Після цього дорослий починає розповідати тихим голосом:

Уявіть, що ви лежите на березі моря. Нікого немає поруч, тільки птахи співають, хвилі б'ються об берег і гудуть вітер. Сонечко поступово пригріває, ваші ручки, ніжки, очі - все тіло розслаблене, вам добре. Не хочеться рухатися, вдалині чути шум моря - шшшшшш. Хвилі набігають одна одну, піняться, якщо витягнути шкарпетки, то можна кінчиками пальців дотягнутися до води. Під долонькою теплий пісок, м'який, він просочується крізь пальці. Зручно підтримує голову.

Вам легко, спокійно, добре. Високо на голові шумить вітер - шшшшшш. Жарко. Ось тінь від дерева впала на вас і стало прохолодно, сонечко більше не гріє так сильно. Ви потихеньку потягуєтесь, ручки, ніжки напружуються. Відкриваємо очі, лежимо, не рухаємося. Відпочили? Тепер можна вставати.

Під час заняття НІЯКІ ПОСТОРОННІ ЗВУКИ НЕ ПОВИННІ ВІДБУВАТИ ДІТЕЙ! Голос повинен бути спокійним, неквапливим, заколисуючим.

 

"Вибиваємо пил".

Кожному учаснику дається «запилена подушка». Він повинен, старанно б'ючи руками, гарненько її «почистити».

 

"Дитячий футбол".

 Замість м'яча – подушка. Гравці розбиваються на дві команди. Кількість гравців від 2-х осіб. Суддя обов'язково дорослий. Грати можна руками та ногами, подушку можна штовхати, кидати, забирати. Головна мета – забити у ворота гол. Примітка: дорослий стежить за дотриманням правил – не можна пускати руки, ноги, якщо немає подушки. Штрафники віддаляються з поля.

 

«Година тиші та година «можна».

Домовтеся з дитиною, що іноді, коли ви втомилися і хочете відпочити, буде година тиші. Дитина повинна поводитися тихо, спокійно грати, малювати, конструювати. Але іноді у вас буде година "можна", коли дитині дозволяється робити майже все: стрибати, кричати, грати в гучні ігри. «Годинник» можна чергувати, а можна влаштовувати їх у різні дні, головне, щоб вони стали звичними в сім'ї.

 

"Падає вежа".

 (Для дітей з 5 років). Із подушок будується висока вежа. Завдання кожного учасника – штурмом взяти її (застрибнути), видаючи переможні крики на кшталт: «Ура!». Перемагає той, хто стрибає на вежу, не зруйнувавши її стіни. Кожен учасник може сам собі побудувати вежу такої висоти, яку, на його думку, здатний підкорити.

 

"Штурм фортеці"(Для дітей з 5 років).

З «під руку» предметів, що не б'ються, будується фортеця (тапки, стільці, кубики, одяг, книги і т.д. – все збирається в одну велику купу). У тих, хто грає, є «гарматне ядро» (м'яч). По черзі кожен з усією силою кидає м'яч у ворожу фортецю. Гра продовжується, поки вся купа – «фортеця» – не розлетиться на шматки. З кожним вдалим попаданням штурмуючі видають гучні переможні кличі.

 

«Сваримося овочами».

(Для дітей з 5 років).

Запропонуйте дітям посваритися, але не поганими словами, а … овочами: «Ти – огірок», «А ти – редиска», «Ти – морква», «А та – гарбуз» тощо. Перш, ніж лаяти дитину поганим словом, згадайте цю вправу самі.

 

«По кочкам». (Для дітей з 5 років).

Подушки розкладаються на підлозі на відстані, яку можна подолати у стрибку з деяким зусиллям. Граючі - "жаби", що живуть на болоті. Разом на одній «кічці» капризним «жабам» тісно. Вони застрибують на подушки сусідів і квакають: "Ква-ква, посунься!"

Якщо двом "жабам" тісно на одній подушці, то одна з них стрибає далі або зіштовхує в "болото" сусідку, і та шукає собі нову "кочку". Дорослий теж стрибає по «кічках». Якщо між «жабами» справа сягає серйозного конфлікту, він підскакує і допомагає знайти вихід.

 

"Жужа". (Для дітей з 6 років).

«Жужа» сидить на стільці з рушником у руках. Всі інші бігають навколо неї, будують пики, дражнять, торкаються до неї, лоскочуть. "Жужа" терпить, але коли їй все це набридає, вона схоплюється і починає ганятися за "кривдниками" навколо стільця, намагаючись відхльостати їх рушником по спинах. Дорослий стежить за формою виразу «дражнилок». Вони не повинні бути образливими та болючими.

 

Дуже корисні для зняття агресії гри з піском, водою, ліплення, малювання:

«Кольорові долоні».

Гра спрямовано зняття втоми. Матеріали: білий папір, фарби. Запропонуйте дитині намалювати траву, сонечко, хмари (для дитини 3 років). пальцями. Для дітей старшого віку можна запропонувати намалювати тварину, рослину, людину. Якщо спочатку дитина відмовляється малювати пальчиками, покажіть приклад, поясніть, що забруднитись не страшно.

 

«Ліпка із солоного тіста».

Приготуйте солоне тісто – 1/1 солі та борошна, води за нормою. Замісіть тісто як на пироги та покладіть його в холодильник. Коли тісто охолоне, можна починати ліпити з дитиною. Це може бути будь-який об'єкт - тварина, людина, казковий персонаж. Після того, як ви зліпили, фігурки можна покласти в грубку, запекти при температурі 250 градусів, а потім розфарбувати.

Також можна ліпити із піску. Ігри з піском, тестом сприяють зняттю напруги, агресії. Дитина заспокоюється, краще йде контакт, до того що спільне заняття зближує.

 

"Клякси, монотипія". Для цієї гри необхідні: фарби, пензлик, білий папір. Перед початком гри аркуш паперу необхідно скласти навпіл і малювати на одному боці. Дітям пропонують взяти фарбу будь-якого кольору, який подобається і бризнути на лист паперу, поставити плями. Потім взяти інший колір і зробити те саме. Можна використовувати відтінки одного кольору. Після цього скласти обидві половини листа та швидко розкрити. Отриманий малюнок розглядають, і дитина розповідає, на що схожий його малюнок.

 

 

неділя, 6 лютого 2022 р.

Безпечний інтернет

Безпечний інтернет, про що необхідно пам’ятати


Пам'ятка

Основні правила безпечної роботи в інтернеті:

  • Не давайте нікому своїх паролів.

  • Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

  • Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

  • Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

  • Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

  • Не діліться своїми фото з незнайомцями.

  • Не повідомляйте інформацію про кредитки (номер картки, термін дії та таємний код).

  • Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

  • Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

  • Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

  • Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

  • Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.


понеділок, 31 січня 2022 р.

Як розвинути соціальні навички у дитини

 

Як розвинути соціальні навички у дитини

Соціальні навички - запорука успішності в майбутньому, тому вкрай важливо розвивати їх у дітей

Як розвинути соціальні навички у дитини

Батьки засмучуються, коли бачать, як їхні діти не можуть поділити між собою іграшку або не можуть знайти собі друзів. Якщо у дитини розвинені соціальні навички, вона може впоратися з такими складними ситуаціями. Соціально адаптовані діти знають, як заводити друзів, гратися, починати бесіди з однолітками і дорослими.

Соціальний навик 1. Уміння попросити: «Можна мені погратися з вами?»

Дитині буває нелегко підійти до інших дітей і попросити погратися з ними. Зрештою, діти можуть відповісти: «Ні». Страх відмови може перешкодити дитині навіть спробувати, і тоді вона упустить задоволення від гри з однолітками, а також можливість навчитися чомусь новому в процесі гри.

Дитина досягає найбільшого успіху, коли вона спочатку з'ясовує, чим займається група однолітків, потім з'ясовує, чим вона може бути корисною, а потім пропонує приєднатися до гри. Наприклад, якщо діти грають у школу, вона може запитати: «Можна, я буду учнем?»

Як допомогти дитині

Поспостерігайте разом з дитиною, як граються інші діти. Ставте їй навідні запитання: «Як ти думаєш, для чого Саша використовує кубики? Чи достатньо у нього кубиків, щоб він поділився ними з тобою? Можливо, нам потрібно пошукати ще кубиків, щоб ти міг пограти з Сашею?»

Запропонуйте дитині погратися з кимось удвох. Для неї це буде простіше, ніж вливатися у велику групу.

Соціальний навик 2. Уміння вести розмову

Дітям зазвичай потрібна певна практика, перш ніж вони навчаться вести бесіду - говорити по черзі, не перебивати і слухати співрозмовника. Дітям-інтровертам потрібно, щоб хтось почав розмову і підтримував її. Екстраверти, навпаки, повинні навчитися не перебивати співрозмовника і дати йому можливість висловитися.

Як допомогти дитині

Хорошим способом розвинути у дитини даний навик є приклад батьків і рольові ігри. Покажіть дитині, як правильно спілкуватися, розмовляючи з нею якомога частіше.

Запитуйте її думку з різних приводів і проявляйте щирий інтерес до того, що вона говорить. Якщо її мова занадто довга, обережно поверніть її до теми розмови.

Грайте в ігри, у яких кожен робить свій хід по черзі. Переконайтеся, що у дитини є можливості для творчої гри. Ігри за сценарієм: «Давай уявимо, що ...» допоможуть їй бачити різні ситуації з іншої точки зору.

Соціальний навик 3. Розуміння емоцій оточуючих

Щоб повноцінно брати участь у соціальних ситуаціях і розвивати взаємини з оточуючими, діти повинні читати емоції однолітків, з якими вони граються і спілкуються. Тоді вони зможуть їх зрозуміти і відповісти відповідним чином. Це вимагає від дитини впевненості, тому що інтерпретувати почуття іншої людини досить важко. Якщо впевнена в собі дитина бачить, що двоє її однолітків сперечаються, вона розуміє, що зараз не найкращий час для того, щоб починати гру. Більш того, вона може спробувати розрядити ситуацію. Або, якщо дитина відчуває, що її друг сумує, вона може запропонувати підтримку.

Як допомогти дитині

Перш за все навчіть дитину визначати власні емоції: «У тебе на обличчі посмішка! Певно, ти відчуваєш себе щасливим» або «Я бачу на твоєму обличчі сльози. Тобі сумно?» Після цього ви можете запропонувати, як застосувати цей навик по відношенню до оточуючих: «Саша здається розлюченим. Як ти думаєш, що трапилося?» Або «Як ти думаєш, що відчула Аня, коли впала з гойдалки? Як ми можемо їй допомогти?»

Соціальний навик 4. Впевненість у собі

Коли дитина в цілому добре себе почуває, це позитивно позначається і на її соціальних навичках. Якщо вона розуміє, що робити помилки або терпіти невдачі - це нормально, їй простіше висловлювати свою думку, просити про допомогу або спілкуватися один з одним. Якщо дитині відмовляють у чомусь, вона не сприймає це на свій рахунок і готова наполягати на своєму, при цьому не виходячи за рамки ввічливості.

Як допомогти дитині

Це може здатися парадоксальним, але діти повинні зазнавати невдач, щоб домогтися успіху. Їм потрібно знати, що вони повинні пробувати щось знову і знову - і, врешті-решт, у них вийде. Ключ до оволодіння новими навичками - впевненість у собі.

Також необхідно правильно хвалити дитину. Їй потрібно говорити не просто: «Хороша робота», а бути максимально конкретними: «Я пишаюся тим, як старанно ти працював, щоб вирішити цю складну задачу» або «Спасибі, що приніс мені книгу. Мені вона була дуже потрібна».

неділя, 23 січня 2022 р.

«Як не треба готувати дитину до школи»

 «Як не треба готувати дитину до школи»

Напевно, немає таких батьків, які б не хотіли бачити своїх дітей здоровими, добре розвиненими, готовими опанувати непросту шкільну програму. Проте досвід роботи дозволяє зробити висновок, що далеко не всі батьки знають, як правильно підготувати дитину до школи, і часто припускаються дуже серйозних помилок. Дозволю собі узагальнити ті негативні моменти, які найчастіше виникають при підготовці майбутнього школяра.

Ще й досі багато хто з батьків сповідують принцип "щасливого дитинства". В їхньому розумінні дитина дошкільного віку має лише грати з ровесниками і не обтяжувати себе жодними проблемами. Це ніби і є "щасливе дитинство". А школа на те й існує, аби навчити школяра різних премудрощів. Зрозуміло, що такий підхід є хибним. Дитину необхідно поступово готувати до школи, наприклад, через гру, мудрі батьки не нав’язують, а пропонують своєму сину чи доньці. Якщо гра захоплює дитину, вона гратиме з вами всюди: вдома, на прогулянці, в поїзді, в машині тощо.

Саме через гру можна розвинути мислення, пам’ять, увагу, уяву дитини. Наприклад, колесо, яке відвалилося від машини, мамину обручку можна використати, щоб запитати в сина чи доньки "А якої воно форми? А ще які речі мають таку саму форму?" і у відповідь почути із здивуванням назви понад двадцяти різних предметів.

"Біле, квадратне, знаходиться над головою" - раптом загадково каже мама, готуючи вечерю. І дитина, забувши одразу про капризування, весело включається в цю гру. "Стеля" - робить відкриття дівчинка і загадує своє слово.

"Давайте грати так, щоб все було навпаки" - пропонує мені сусід по пляжу, хлопчик п’яти років. Його мама пояснює, що дитині важко зрозуміти, що таке слова - антоніми, тому вона так просто назвала гру. Мама бере в руки чорний камінчик - хлопчик кидає білий. При цьому він називає всі предмети і дії та їхні протилежності. Подібних ігор існує велика кількість. Вони описані в літературі, періодичній пресі. Після опанування серії ігор ви помітите, що і самі здатні вигадувати, творити.

Найважливіший принцип підготовки до школи - розвиток допитливості. Звичайно, починати цей процес варто не в шість років, а раніше. А якщо ви ще навчите дитину слухати, спілкуватись з іншими дітьми і дорослими, підтримаєте її прагнення до самостійності: ініціативність, якщо допоможете вашій дитині відчути себе особистістю, яка багато що може, і до того ж, перебуває у доброму фізичному стані, ви зробите дійсно чимало для того, аби щасливе дитинство продовжувалося і в шкільні роки.

Багато є батьків, які підготовку малюка до школи розуміють, як систематичне тренування в читанні, письмі й рахунку. Найбільш наполегливі "проходять" з дитиною майже всю програму першого класу. Ці батьки не враховують однієї дуже важливої речі, а саме: вміння читати і писати не 

означає повної готовності до школи.  Зокрема читання безпосередньо пов’язане з попереднім досвідом малюка і є відтворенням навколишнього світу. Воно складається з почуттів дитини, ставлення її до книжок, запасу слів, її самостійності, впевненості в собі, відносин із батьками.

Доволі поширеним є такий спосіб підготовки, коли батьки не просто займаються репетиторством, а глибоко, ретельно вивчають програму 1-го класу з виконанням домашніх завдань у повному обсязі. Фактично уроки розпочинаються ще за рік до відвідування школи. Цей підхід батьки пояснюють просто: у такий спосіб вони самі намагаються вберегти сина чи доньку від стресу, яким вони вважають вступ до першого класу. Пізніше, вже в школі, такій дитині буває просто нецікаво на уроках. Небезпека подібної підготовки до школи полягає в тому, що такі учні привчаються нічого не робити на уроках, марно витрачаючи час. Вони швидко виконують завдання і вимушені чекати, поки це зроблять інші. Їм важко стежити за повільним нечітким читанням решти учнів; тому вони відволікаються, малюють читають інші книжки, граються. Крім того, батьки, які в такий спосіб готують дітей до школи, більше піклуються про рівень їх інтелектуальної готовності і не звертають потрібної уваги на загальну психологічну підготовленість. Як правило, вольовий рівень таких дітей є низьким. Звичка отримувати позитивні оцінки без особливих зусиль, відсутність навички до копіткої, щоденної роботи дається взнаки в третьому і наступних класах, коли успішність цих дітей різко знижується. Негативні наслідки такого явища спостерігаються при формуванні особистості, зокрема її самооцінки.

Батькам важливо усвідомити, що дитина йде до школи, аби глибоко та краще пізнати світ, аби кожного дня робити маленькі відкриття, а не просто отримувати оцінки. Є й такі батьки, які озброїли своїх дітей психологічними тестами, що використовують при прийомі до школи. І ось уже малюк зазубрює відповіді на запитання, за допомогою яких перевіряють кмітливість тощо.

Доводилося зустрічатися і з такими батьками, для яких підготовка дитини до школи повязана з пошуком престижних навчальних закладів. "Чим моя дитина гірша?" - таким принципом керуються деякі батьки, котрі без урахування можливостей і функціональної готовності дитини до школи влаштовують її в спеціалізований навчальний заклад із поглибленим вивченням іноземних мов, математики тощо.  Таким батькам хочеться сказати: "Дитина не є засобом самоствердження. Поважайте її індивідуальність, неповторність, любіть її такою, якою вона є, просто тому, що це - Ваша дитина. Обираючи якусь школу, яка знаходиться поряд з домом, керуйтеся тим, аби вашій дитині там було добре. Тому при виборі навчального закладу виходьте з інтересів та здібностей   вашої дитини".

Як бачимо, помилки при підготовці малюка до школи є різними. Одні батьки залякують дитину школою, створюючи тим самим негативну установку:

  - "Ось підеш до школи, там тобі покажуть", - погрожує мама рухливому, непосидючому Павлику. А через два роки, коли прийшов час стати школярем, батьки дивуються, чому син не хоче йти до школи.

  - У Сашка мама потурбувалася про гідну інтелектуальну підготовку, проте ізолювала від ровесників, аби не навчився малюк на вулиці поганого. Перші ж дні навчання виявили серйозні проблеми у спілкуванні, адаптації до школи.

  - У Христинки батьки-ерудити. В їхній сім’ї є рідкісні вироби мистецтва, колекції монет, велика бібліотека. Починаючи з двох років, дівчинка відвідує музеї, виставки, з п’яти років грає на фортепіано, трошки володіє елементарною англійською. Вона весь час проводить у товаристві дорослих. Її поведінка розкута: вона вміє підтримати розмову, висловити власну думку. Ровесниці їй здаються дурненькими і наївними. Вони ще бавляться дитячими іграшками, а Христинка вже може вести розмову про архітектурні стилі. На моє зауваження щодо того, що в такому віці дуже велике значення має рольова гра, батько дівчинки відповів: "Все життя – гра. Ще награється».

Не знаю, якою буде доля цієї дівчинки, але перший клас виявився серйозним іспитом для всієї сім’ї. Христинка часто хворіла, багато пропускала. Їй важко давалась математика і в класі вона не мала авторитету. Дівчатка її вважали дивачкою. Успіхи в навчанні були посередні. Христинці стало нецікаво в школі. Батьки також помітили, що донька все частіше вдається до симуляції хвороби. Одного разу викривши це, вони відправили дівчинку до школи. Проте Христинка того дня все ж туди не пішла.

Зараз дівчинка відвідує тренінгову групу, в якій вчиться спілкуватися з дітьми. Здається, вона вперше відкриває для себе ровесників (дотепних, безкорисливих, винахідливих, щирих, добрих) і вчиться цінувати людей не лише за їхні знання, а й за чуйне серце, "талановиті руки, добрі справи. А її батьки все частіше з’являються на подвір’ї з півторарічним Олегом, який любить бавитися в пісочниці.

Отож, у добрий путь вам і вашим дітям!!!


вівторок, 18 січня 2022 р.

ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

 

ВПРАВИ З РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

 

Дрібна моторика руки – це, простою мовою, набір дрібних і точних рухів пальців і кисті руки. Не можна недооцінювати значення дрібної моторики для розвитку дитини. Як відомо, розвиток точних рухів руки сприяє розвитку мови дитини. Чим краще розвинена ручка дитини, тим швидше вона починає говорити, тим краще вона розмовляє.

З перших місяців свого життя малюк починає досліджувати можливості своєї ручки. З кожним днем він все більше і більше вдосконалюється в хапальних рухах кисті і пальчиків. Згодом ці вміння знадобляться дитині для правильного захоплення ложки під час їжі і олівця під час письма. Батьки повинні допомогти малюкові розвивати ручку, а отже, і його мову, грамотність, мислення. Для цього не потрібні особливі навички. Досить просто назбирати різних дрібних предметів, організувати з них гру і простежити, щоб малюк використовував їх за призначенням, а не засунув в рот, ніс або вухо.

У цій справі стане в нагоді все яскраве, дрібне, нетоксичне. Це і крупи, і прищіпки, і скріпки, і гвинтики з гаєчками, намистинки, баночки, кришечки, ключики та інші предмети, які легко знайти в будинку. Пропонуємо вам добірку ігор, які захоплять вашого малюка і допоможуть розвинути дрібну моторику.

 

 

Сенсорні коробки, які можна пропонувати малюкам уже з 6-місячного віку. Варто лише пам’ятати, що гратися з  такою коробкою можна тільки під наглядом дорослого.

 



 

Для наповнення сенсорної коробки підійдуть різноманітні крупи, насіння, природні матеріали. Це і жолуді і каштани, листочки, гілочки, камінці і все-все, що знайдете в парку, на вулиці, в лісі, на пляжі і т.п. Також пригодяться: кольоровий рис, кольорова манка, гідрогелеві кульки, макаронні вироби, намистини, камінці, гудзики, різноманітні фігурки тварин, комах, морських жителів, людей, героїв, овочі та фрукти із полімерної глини, кришечки, кубики, пір’я, м’які і тверді кульки, помпони, різні пристосування для маніпуляції з предметами (ложечки, пінцети, щипці і т.п.) та все-все, що попадеться під руку. 

 

Нитки з вовни тонкі і в той же час шорсткі. Для того щоб обмотати якийсь предмет з їх допомогою, малюкові доведеться як слід схопити ниточку пальцями. І це допомагає зміцнювати м’язи маленьких пальців і вчити дитину координувати свої рухи.

Нехай малюк спробує робити з вовняних ниток маленькі павутинки на пальчиках або на маленьких смужках картону, а дитині 4-5 років запропонуйте обмотувати нитками більш складні форми, наприклад, букви А, Б, В, Г…

Нижче пропонуються шаблони англійських букв і приклад літери, вже обмотаної нитками. Для того щоб обмотувати форми було зручніше, зробіть по краях невеликі надрізи, за які можна чіпляти нитку.


Проста, але геніальна ідея, не тільки для хлопчиків. Тут потрібна допомога тата, щоб підібрав гвинтики і гайки і зафіксував їх у дерев’яній основі.


 

Нанизування намистин, макарон, створення намиста.



Шнурівки

 


 Пальчикове малювання. 



Різноманітні ігри з пінцетами, щипцями, китайськими паличками

 


 Ігри з Лего. Запропонуйте дитині спочатку набрати в трубочку або піпетку води, а потім капнути крапельки води так, щоб заповнити отвори в пупиришках водичкою.


У процесі такої гри ваш малюк познайомитися з деякими фізичними властивостями, тренуватиме моторику рук, спритність і координацію.


 

 

Ліплення із пластиліну, тіста, глини…


Різноманітні ігри з гудзиками

 

 Малювання на крупах




Ігри з прищіпками

 

Нагодуй свинку


 

Цікаві ігри з водою. 


Проста ідея, коли вже все інше набридло



 

Ігри із скрепками



 

Стрічки і решітка


Бажаємо успіху під час виконання веселих та цікавих завдань з дитиною!