4 травня - Міжнародний день протидії булінгу

4 травня відзначають Міжнародний день протидії булінгу (День боротьби з цькуванням), день, коли весь світ об’єднується, щоб протистояти булінгу в школах, на дитячих майданчиках та в соціальних мережах. Протягом року є кілька днів, присвячених цьому руху. Це особливі дні, які привертають увагу і допомагають зупинити цькування, а також заступитися за тих, хто наразі зазнає насильства.

Ідея Дня протидії булінгу виникла в Канаді у 2007 році. Цей день ще називають Днем рожевої сорочки. Усе розпочалося з того, що люди стали на захист хлопчика, над яким знущалися лише тому, що він носив рожеву сорочку до школи. Ось чому існує ще один день, який називається Міжнародний день рожевого кольору. Такі країни: як США, Великобританія, Франція та Нова Зеландія відзначають Міжнародний день протидії булінгу 28 або 29 лютого. Школи можуть називати цей день по-різному, але мета завжди одна – зупинити булінг і допомогти тим, хто піддається цькуванню.

Організація Об’єднаних Націй проголосила 4 травня Міжнародним днем боротьби з булінгом. Незалежно від того, коли він відзначається, для всіх нас життєво важливо виступати проти булінгу. Це нагадування про те, що ми повинні бути пліч-о-пліч з тими, хто зазнає знущань – незалежно від їхнього віку, раси, статі чи віросповідання. Лише в єдності поглядів та спільних антибулінгових заходах можна запобігти знущенням та захистити невід’ємні права дітей.

Всесвітній день поширення інформації про аутизм

 

Всесвітній день поширення інформації

 про аутизм

                      Щороку 2 квітня світ відзначає Всесвітній день поширення інформації про аутизм. Ця дата покликана підвищити рівень обізнаності про розлади аутистичного спектра (РАС), сприяти інклюзії та підтримці людей з аутизмом у суспільстві.

20 березня - Міжнародний день щастя

 20 березня - Міжнародний день щастя

           

                                                                                                                                                                                                                       

ВНУТРІШНІ ОПОРИ

  ВНУТРІШНІ ОПОРИ

Ви кажете дитині: «ПОЧЕКАЙ».

Ви заспокоюєте її: «Я ПОРУЧ».

Ви пояснюєте їй: «ТАК НЕ МОЖНА, БО…».

       І це логічно, адже дитина не народжується з умінням заспокоювати себе, чекати, стримувати імпульси чи думати перед тим, як діяти. Спочатку все це робить за неї дорослий.

  А потім, непомітно, одного дня ця фраза починає звучати вже всередині дитини.

 Так народжується її внутрішній світ саморегуляції.

У дошкільному віці відбувається дуже важлива річ: усе, що спочатку було між дитиною і дорослим, поступово стає частиною самої дитини (інтрапсихічна функція):

  Зовнішній контроль перетворюється на самоконтроль.

 Зовнішнє заспокоєння — на внутрішню опору.

 Слова дорослого — на внутрішній голос.

Як це виглядає в житті

Малюк спочатку не вміє чекати — він плаче, злиться, може кидатись на підлогу.

 Дорослий — витримує межі, заспокоює, допомагає дитині впоратися.

Через роки ця сама дитина вже може:

 зупинити себе,

 глибше вдихнути,

 зробити коротку паузу,

 подумати перед тим, як діяти.

І все це відбувається НЕ тому, що її добре навчили правилам, а тому, що всередині з’явився механізм саморегуляції.

Які процеси формуються у дошкільному віці 

У цьому віці закладаються дуже тонкі й водночас фундаментальні речі.

 Здатність керувати собою:

Стримувати імпульси, чекати черги та дотримуватися правил гри.

________

 Внутрішнє мовлення:

Дитина починає «говорити з собою»: планувати, пояснювати, заспокоюватися словами.

________

 Емоційна регуляція:

Вона вчиться не лише плакати, а й розуміти, що з нею відбувається, і поступово сама себе заспокоювати.

________

Образ себе:

«Я можу». «Я справлюся». «Зі мною все добре».

Саме тут народжується самооцінка і відчуття власної цінності.

________

Внутрішні правила:

Не тому, що хтось контролює, а тому що я сам так вважаю правильним.

Чому це так важливо для школи і життя

Дитина, у якої формується внутрішня регуляція, легше:

сидить на заняттях,

слухає інструкції,

витримує труднощі,

не «розсипається» від кожної невдачі.

А дитина, у якої цей процес порушений, часто виглядає як:

імпульсивна,

тривожна,

«неорганізована»,

надто залежна від дорослого.

 Хоча насправді їй просто ще ні на що спиратися всередині.

Як батьки допомагають цьому сформуватися

Найважливіше відбувається у щоденних дрібницях коли ви:

називаєте емоції дитини,

пояснюєте причини,

допомагаєте пережити фрустрацію,

стабільно витримуєте межі,

залишаєтесь поруч у складні моменти.

 Таким чином ви ніби «вбудовуєте» у дитину майбутні внутрішні механізми.

Те, що сьогодні ви робите разом із дитиною — завтра вона зможе робити сама.

Внутрішній світ дитини не формується шляхом повчань і правил.

Він народжується з щоденного досвіду — коли поруч є дорослий, який здатний бачити, чути, витримувати і підтримувати.

 В залежності від того, як дитину заспокоювали, як з нею говорили, як допомагали переживати складне, поступово і складається її власний внутрішній спосіб підтримувати себе.

 І одного дня вона не буде шукати опору тільки зовні, бо вже буде здатна знаходити її всередині.

Надійну і свою, власну!