Виховання — неодмінний етап
формування особистості. Але деякі батьки помилково розуміють під вихованням
повний контроль за діями, словами й навіть настроєм дитини. На жаль, такий
підхід не формує, а нівечить характер. Є речі, до яких не можна змушувати
дитину, якщо ви не хочете виростити слабку, депресивну й залежну людину.
1.
НЕ змушуйте дитину їсти
Жодна жива
істота не дасть собі загинути, якщо вона має їжу, жоден звір у природі не їсть
проти своєї волі. Навпаки, їжа є нагородою, задоволенням, довгоочікуваним
утамуванням голоду. Наш організм еволюційно налаштований на брак їжі, тому ми
споживаємо стільки, скільки нам потрібно, а часом і трохи більше. Отже,
змушувати когось їсти протиприродно. Примусове годування зіб’є природні цикли
організму дитини, а головне — розучить прислухатися до своїх потреб. Звичка
без бажання і проти волі класти щось до рота й пережовувати згодом може
призвести до ожиріння, потреби гризти неїстівні предмети, на зразок ручок і
олівця (адже в дитинстві рот повсякчас був чимось зайнятий, і це не було пов'язано
з апетитом), і навіть до куріння.
2.
НЕ змушуйте дитину брехати
Як ви
зможете пояснити дитині, що брехати мамі й татові не можна ніколи, а
тітці-доктору або бабусі іноді можна? Діти не розуміють таких речей, як благий
обман і політика подвійних стандартів. Принципи повинні бути чіткими: брехати
або можна або не можна. Змусивши дитину один раз збрехати бабусі або лікарю,
не дивуйтеся потім, що вона бреше й вам. Ви її цього навчили.
3.
НЕ змушуйте дитину просити у вас пробачення, якщо вона
сама до цього поки не готова
Нещире
прохання — це приблизно те саме, що й брехня. Якщо ваша дитина вдарила когось
у пісочниці, довела до сліз, відняла іграшку — поясніть, що відчуває скривджена
людина. Перш ніж вимовити значущу фразу, дитина повинна усвідомити свою
провину. Інакше вона не навчиться думати про почуття інших людей і вважатиме,
що промовити кілька лицемірних слів достатньо, щоб загладити провину.
4.
НЕ змушуйте дитину робити нецікаву справу
Діти дошкільного віку вчаться
граючи. Це ділянка їх найінтенсивнішого
розвитку: в ігровій формі малюки засвоюють нові моделі поведінки (доньки - матері, учень-учитель. продавець і покупець), учаться лічити, читати, запам'ятовують пісний вірші. На жаль, у цьому віці дуже легко прищепити дитині відразу до навчання, спорту або музичних занять — досить змусити її робити те. що їй не подобається. Так вона не навчиться шукати справу, що по-справжньому її цікавить і приносить їй радість. Років за вісім-десять
це виллється у проблеми з профорієнтацією, брак мети й цікавості до жит тя. Саме з цих пригнічених примусовою активністю дітей виходять апатичні юнаки й дівчата, які самі не знають, чого хочуть.
розвитку: в ігровій формі малюки засвоюють нові моделі поведінки (доньки - матері, учень-учитель. продавець і покупець), учаться лічити, читати, запам'ятовують пісний вірші. На жаль, у цьому віці дуже легко прищепити дитині відразу до навчання, спорту або музичних занять — досить змусити її робити те. що їй не подобається. Так вона не навчиться шукати справу, що по-справжньому її цікавить і приносить їй радість. Років за вісім-десять
це виллється у проблеми з профорієнтацією, брак мети й цікавості до жит тя. Саме з цих пригнічених примусовою активністю дітей виходять апатичні юнаки й дівчата, які самі не знають, чого хочуть.
5.
НЕ змушуйте дитину довго залишатися в місці, яке їй геть
не подобається, ночувати там, де некомфортно, залишатися наодинці з людьми,
яких вона не любить або боїться
Не залишайте дитину з нелюбою
нянею, тіткою або бабусею. По-перше, це може завдати дитині серйозної
психологічної травми. По-друге, особистість дитини буде пригнічена, і вона
надовго запам'ятає стан пішака, на бажання якого ніхто не зважає. Це дуже
шкідливо для самооцінки й морального стану. Краще обережно розпитайте, чому
вона не любить проводити час Із певними людьми чи в певному місці. Можливо,
після цієї розповіді ви й самі вирішите, що дитині нема чого там робити.
6.
НЕ змушуйте дитину дружити з кимось
Зрозуміло, непогано заохочувати
Дитину до контакту з іншими дітьми. Батьки можуть створювати ситуацію, що
спонукає дітей до спілкування: запрошувати гостей з іншими малюками, виходити
гуляти на майданчик і в пісочницю. Але не змушуйте дитину дружити з дітьми,
які їй не подобаються, лише тому, що ви вважаєте їх підхожою компанією. У вашої
дитини є власні душевні потреби і власне уявлення про людей, з якими легко й
добре. Уміння обирати собі друзів у дитинстві переростає потім в уміння вибрати
роботу, кохану людину, оточення. Не позбавляйте свого малюка цієї здатності.
7.
НЕ змушуйте дитину бути не такою, яка вона є
Найжахливіше почуття — сором за
себе. Не кажіть дитині, що вона погана, коли вона така, яка є, і повинна стати
якоюсь іншою — спокійнішою, або, навпаки, розкутішою, менш сором'язливою. Не
змушуйте дитину бути веселою, якщо вона тиха й задумлива. Не вказуйте їй
постійно на реальні або уявні вади. Сім'я — це місце, де люди люблять одне одного
такими, які вони є. Лише так вони можуть стати кращими.