понеділок, 29 жовтня 2018 р.

Сім "НЕ" щодо дитини



Виховання — неодмінний етап формування особистості. Але деякі батьки помилко­во розуміють під вихованням повний контроль за діями, словами й навіть настроєм дитини. На жаль, такий підхід не формує, а нівечить характер. Є речі, до яких не можна змушувати дитину, якщо ви не хочете виростити слабку, депресивну й залежну людину.

1.   НЕ змушуйте дитину їсти



Жодна жива істота не дасть собі загинути, якщо вона має їжу, жоден звір у природі не їсть проти своєї волі. Навпаки, їжа є нагородою, задоволенням, довгоочікуваним утамуванням голоду. Наш організм еволюційно налашто­ваний на брак їжі, тому ми споживаємо стільки, скільки нам потрібно, а ча­сом і трохи більше. Отже, змушувати когось їсти протиприродно. Примусове годування зіб’є природні цикли організму дитини, а головне — розучить при­слухатися до своїх потреб. Звичка без бажання і проти волі класти щось до рота й пережовувати згодом може призвести до ожиріння, потреби гризти неїстівні предмети, на зразок ручок і олівця (адже в дитинстві рот повсякчас був чимось зайнятий, і це не було пов'язано з апетитом), і навіть до куріння.

2.   НЕ змушуйте дитину брехати
Як ви зможете пояснити дитині, що брехати мамі й татові не можна ніко­ли, а тітці-доктору або бабусі іноді можна? Діти не розуміють таких речей, як благий обман і політика подвійних стандартів. Принципи повинні бути чіт­кими: брехати або можна або не можна. Змусивши дитину один раз збре­хати бабусі або лікарю, не дивуйтеся потім, що вона бреше й вам. Ви її цього навчили.

3.   НЕ змушуйте дитину просити у вас пробачення, якщо вона сама до цього поки не готова
Нещире прохання — це приблизно те саме, що й брехня. Якщо ваша ди­тина вдарила когось у пісочниці, довела до сліз, відняла іграшку — поясніть, що відчуває скривджена людина. Перш ніж вимовити значущу фразу, дитина повинна усвідомити свою провину. Інакше вона не навчиться думати про по­чуття інших людей і вважатиме, що промовити кілька лицемірних слів до­статньо, щоб загладити провину.

4.   НЕ змушуйте дитину робити нецікаву справу
Діти дошкільного віку вчаться граючи. Це ділянка їх найінтенсивнішого
розвитку: в ігровій формі малюки засвоюють нові моделі поведінки (доньки - матері, учень-учитель. продавець і покупець), учаться лічити, читати, запам'ятовують пісний вірші. На жаль, у цьому віці дуже легко прищепити дитині відразу до навчання, спорту або музичних занять — досить змусити її робити те. що їй не подобається. Так вона не навчиться шукати справу, що по-справжньому її цікавить і приносить їй радість. Років за вісім-десять
це виллється у проблеми з профорієнтацією, брак мети й цікавості до жит тя. Саме з цих пригнічених примусовою активністю дітей виходять апатичні
юнаки й дівчата, які самі не знають, чого хочуть.

5.   НЕ змушуйте дитину довго залишатися в місці, яке їй геть не подобається, ночувати там, де некомфортно, залишатися наодинці з людьми, яких вона не любить або боїться
Не залишайте дитину з нелюбою нянею, тіткою або бабусею. По-перше, це може завдати дитині серйозної психологічної травми. По-друге, особис­тість дитини буде пригнічена, і вона надовго запам'ятає стан пішака, на ба­жання якого ніхто не зважає. Це дуже шкідливо для самооцінки й мораль­ного стану. Краще обережно розпитайте, чому вона не любить проводити час Із певними людьми чи в певному місці. Можливо, після цієї розповіді ви й самі вирішите, що дитині нема чого там робити.

6.   НЕ змушуйте дитину дружити з кимось
Зрозуміло, непогано заохочувати Дитину до контакту з іншими дітьми. Батьки можуть створювати ситуацію, що спонукає дітей до спілкування: за­прошувати гостей з іншими малюками, виходити гуляти на майданчик і в пі­сочницю. Але не змушуйте дитину дружити з дітьми, які їй не подобаються, лише тому, що ви вважаєте їх підхожою компанією. У вашої дитини є власні душевні потреби і власне уявлення про людей, з якими легко й добре. Уміння обирати собі друзів у дитинстві переростає потім в уміння вибрати роботу, кохану людину, оточення. Не позбавляйте свого малюка цієї здатності.

7.   НЕ змушуйте дитину бути не такою, яка вона є
Найжахливіше почуття — сором за себе. Не кажіть дитині, що вона по­гана, коли вона така, яка є, і повинна стати якоюсь іншою — спокійнішою, або, навпаки, розкутішою, менш сором'язливою. Не змушуйте дитину бути веселою, якщо вона тиха й задумлива. Не вказуйте їй постійно на реальні або уявні вади. Сім'я — це місце, де люди люблять одне одного такими, які вони є. Лише так вони можуть стати кращими.