ВНУТРІШНІ ОПОРИ
Ви кажете дитині: «ПОЧЕКАЙ».
Ви заспокоюєте її: «Я ПОРУЧ».
Ви пояснюєте їй: «ТАК НЕ МОЖНА, БО…». І це логічно, адже дитина не народжується з умінням заспокоювати себе, чекати, стримувати імпульси чи думати перед тим, як діяти. Спочатку все це робить за неї дорослий.
А потім, непомітно, одного дня ця фраза починає звучати вже всередині дитини.
Так народжується її внутрішній світ саморегуляції.
У дошкільному віці відбувається дуже важлива річ: усе, що спочатку було між дитиною і дорослим, поступово стає частиною самої дитини (інтрапсихічна функція):
Зовнішній контроль перетворюється на самоконтроль.
Зовнішнє заспокоєння — на внутрішню опору.
Слова дорослого — на внутрішній голос.Як це виглядає в житті

Малюк спочатку не вміє чекати — він плаче, злиться, може кидатись на підлогу.
Дорослий — витримує межі, заспокоює, допомагає дитині впоратися.Через роки ця сама дитина вже може:
зупинити себе,
глибше вдихнути,
зробити коротку паузу,
подумати перед тим, як діяти.І все це відбувається НЕ тому, що її добре навчили правилам, а тому, що всередині з’явився механізм саморегуляції.
Які процеси формуються у дошкільному віці 

У цьому віці закладаються дуже тонкі й водночас фундаментальні речі.
Здатність керувати собою:Стримувати імпульси, чекати черги та дотримуватися правил гри.
________
Внутрішнє мовлення:Дитина починає «говорити з собою»: планувати, пояснювати, заспокоюватися словами.
________
Емоційна регуляція:Вона вчиться не лише плакати, а й розуміти, що з нею відбувається, і поступово сама себе заспокоювати.
________
Образ себе:«Я можу». «Я справлюся». «Зі мною все добре».
Саме тут народжується самооцінка і відчуття власної цінності.
________
Внутрішні правила:Не тому, що хтось контролює, а тому що я сам так вважаю правильним.
Чому це так важливо для школи і життя

Дитина, у якої формується внутрішня регуляція, легше:
сидить на заняттях,
слухає інструкції,
витримує труднощі,
не «розсипається» від кожної невдачі.А дитина, у якої цей процес порушений, часто виглядає як:
імпульсивна,
тривожна,
«неорганізована»,
надто залежна від дорослого.
Хоча насправді їй просто ще ні на що спиратися всередині.Як батьки допомагають цьому сформуватися

Найважливіше відбувається у щоденних дрібницях коли ви:
називаєте емоції дитини,
пояснюєте причини,
допомагаєте пережити фрустрацію,
стабільно витримуєте межі,
залишаєтесь поруч у складні моменти.
Таким чином ви ніби «вбудовуєте» у дитину майбутні внутрішні механізми.Те, що сьогодні ви робите разом із дитиною — завтра вона зможе робити сама.
Внутрішній світ дитини не формується шляхом повчань і правил.
Він народжується з щоденного досвіду — коли поруч є дорослий, який здатний бачити, чути, витримувати і підтримувати.
В залежності від того, як дитину заспокоювали, як з нею говорили, як допомагали переживати складне, поступово і складається її власний внутрішній спосіб підтримувати себе.
І одного дня вона не буде шукати опору тільки зовні, бо вже буде здатна знаходити її всередині.Надійну і свою, власну!